- можновладний
- —————————————————————————————можновла́днийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
можновладний — а, е. Який має владу, силу, вплив; сильний. || Власт. можновладцеві. || Який належить до кола можновладців … Український тлумачний словник
курфюрст — а, ч., іст. У феодальній Німеччині – можновладний князь, що мав право брати участь у виборах імператора … Український тлумачний словник
можновладність — ності, ж. Абстр. ім. до можновладний … Український тлумачний словник
можновладський — а, е, заст. Можновладний … Український тлумачний словник
владний — 1) (який має владу; здатний нав язувати свою волю, підкоряти собі), у[в]севладний, повновладний, можновладний; авторитарний, диктаторський (з необмеженою владою) 2) (про тон, жест і под. у якому виражено усвідомлення влади, значущости тощо),… … Словник синонімів української мови
знатний — (який належить до знаті), аристократичний, високий, родовитий, іменитий, титулований, мостивий; можновладний, вельможний; дворянський, шляхетний, шляхетський (що належить до дворянства, до шляхти) … Словник синонімів української мови
могутній — (який має велику владу, великий вплив), (усе)можний, усесильний, стосилий, усевладний, можновладний … Словник синонімів української мови
можний — могутній, славний, славетний, спроможний, можновладний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів